Уманська старовина

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ПІД ЧАС ПРАВЛІННЯ ПАВЛА І: СПРОБИ ТА НАСЛІДКИ

Олег Марченко — 2024-03-28

У статті аналізується роль імператора Російської імперії Павла Петровича Романова як цілеспрямованого реформатора, який попри хаотичний і не зовсім продуманий план перетворень, намагався в умовах самодержавної Росії здійснити модернізацію окремих сфер країни, використовуючи наявний у той час інструментарій і власне бачення нової моделі регулярної мілітаристської Росії.

У результаті проведеного дослідження визначені основні риси трансформаційних перетворень Павла І, які мали на меті створення сильної, централізованої держави, що ґрунтувалася на дотриманні законності, порядку, суворій нормативній регламентації, персональній відповідальності чиновників, на засудженні придворної розкоші, корупції і загалом нагадувала армійську організацію. У статті показано, що в рішеннях і діях Павла, які охоплювали адміністративну, військову, економічну, соціальну, культурну сфери, можна вбачати продовження політики «просвітницького абсолютизму» і спробу відродити петровську концепцію державної системи, за якою всіх піддані незалежно від стану повинні служити державі заради досягнення «загального благу».

Ключові слова: Російська імперія XVIIІ ст., імператор Павло І, реформи, просвітницький абсолютизм.

(СТАТТЮ ВИЛУЧЕНО) МІСЦЕ «КУРДСЬКОГО ПИТАННЯ» В ПРОГРАМІ ДІЯЛЬНОСТІ ПАРТІЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ ТА РОЗВИТКУ (AKP) В ТУРЕЧЧИНІ (2001-2010 РР.)

Оксана Меміш — 2024-03-28

У статті проаналізовано роль, яку відіграла для процесу лібералізації становлення центральної влади у Туреччині до задоволення потреб комплексу соціально-економічних, суспільно-політичних і культурно-освітніх запитів курдського населення AKP, створеної в 2001 році, яка стала помірно консервативною партією, орієнтованою на західні цінності, зокрема такі як ринкова економіка, а також інтеграція до ЄС.

Також автором зауважено, що «курдське питання», якому було приділено увагу в розділі під двозначною назвою «Південь-Схід», AKP наголошувала, що так само, як і інші колишні основні партії, сприймає курдське питання через призму терору. Тим не менш, AKP також визнала, що курдське питання не може бути вирішено політикою минулого, а економічний розвиток сам по собі не створював достатньо гарантій для вирішення курдської проблеми.

Ключові слова: Партія справедливості та розвитку (AKP), Турецький (Північний) Курдистан, «курдське питання», Робітнича партія Курдистану (РПК), Європейський союз (ЄС).

МИТРОПОЛИТ ВАСИЛЬ ЛИПКІВСЬКИЙ: ТРАЄКТОРІЯ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ

Алла Киридон — 2024-03-28

У 2024 р. виповнюється 160 років від дня народження мирополита Василя Липківськог – українського церковного, який стояв на чолі духовного поступу українства за автокефалію. У радянський час ім’я Василя Липківського через ідеологічні й політичні причини було заборонено. В умовах незалежної України змінюється оцінний дискурс: після тривалих років повного забуття постать і подвижницька діяльність митрополита заслуговує на гідне вшанування нащадками. Автори статті прагнули привернути увагу широкої спільноти до постаті митрополита Василя Липківського – однієї з центральних постатей релігійно-церковного життя і церковної історії України ХХ ст. З його іменем пов’язаний початок інституційної боротьби за автокефалію (канонічну незалежність) Православної церкви в Україні від Московського Патріархату. Він стояв біля витоків творення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), сприяв зростанню її лав, самовіддано служив на ниві духовного відродження українського народу і віддав за становлення української церкви своє життя. У сучасних умовах російсько-українскої війни актуалізується патріотична церковна позиція митрополита Василя Липківського, який страдницькою смертю утвердив своє бачення майбутнього Української Церкви ‑ її помісність та укоріненість в українську традицію та культуру.

Ключові слова: митрополит, ВасильЛипківський, Українська автокефальна православна церква, церковний діяч.

РАДЯНСЬКА УКРАЇНІЗАЦІЯ: ВІД МАНІПУЛЯЦІЇ ДО РЕПРЕСІЙ

Ольга Коляструк — 2024-03-28

У статті показано, як більшовицька українізація сприяла закріпленню радянської влади в українській республіці, забезпечила формування української культури «національної за формою і соціалістичної за змістом», заміні національної ідентичності радянською. За допомогою цієї політики більшовики домоглися легітимізації своєї окупаційної влади в УСРР, досягли радянізації українського суспільства, його упокорення шляхом позірної національно-культурної програми з використанням силових практик репресій проти свідомих носіїв української ідентичності. Українізація була колонізаторською за своєю метою, методами впровадження і результатами дії, мала репресивний характер, її наслідки відчутні і на сьогоднішньому етапі.

Ключові слова: «українізація», більшовицька маніпуляція, українська мова, національна політика, репресії, національна еліта.

ФАКУЛЬТАТИВИ З ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ У СИСТЕМІ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ

Петро Горохівський — 2024-03-28

У статті розкрито роль і місце факультативів з історії рідного краю у системі допрофільної підготовки. Зазначено, що місцевий матеріал відіграє важливу роль у вивченні історії України, оскільки пов'язує дослідження життя і побуту окремого населеного пункту з історією країни. Головна ідея статті полягає у з’ясуванні значення краєзнавчого матеріалу у навчанні історії, розробці факультативного курсу з історії краю і практичній реалізації завдання залучення учнів до участі у навчальному процесі, розвитку їх пізнавальних можливостей, сприяють вибору історичного профілю навчання.

Визначено основні завдання, які мають бути реалізовані у допрофільній підготовці учнів. Зазначено, що допрофільна підготовка здійснюється через факультативи та інші форми занять. Організація і проведення факультативних занять з історії рідного краю становить значний інтерес для дослідників і вчителів.

Запропоновано програму з факультативного курсу «Історія Христинівщини з найдавніших часів і до ХІХ ст.» і на прикладі окремої теми розкрито методику реалізації завдань допрофільної підготовки учнів.

Зроблено висновок, що у сучасних умовах переходу школи на систему профільного навчання важливу роль відіграє допрофільна підготовка учнів 8‒9 класів, серед основних напрямків якої велику роль відіграє організація і проведення факультативних занять з історії рідного краю.

Ключові слова: навчання історії, історія рідного краю, профільна школа, факультативні курси, методика навчання історії.

З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МУЗЕЄФІКАЦІЇ КОМПЛЕКСІВ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМЯТОК (ЗА МАТЕРІАЛАМИ БІЛЬСЬКА ТА ОЧАКOВА)

Світлана Біляєва — 2024-03-28

У статті на матеріалах різних за географічним розташуванням, природними регіонами та культурно-історичними складовими археологічних комплексів (пам’яток Більська та Очакова) представлено стислий огляд історії відкриття, основних етапів археологічних досліджень, особливостей музеєфікації та сучасного стану комплексів, що увійшли до переліку об’єктів національного значення. Визначено спільні риси в історії їх вивчення, підкреслено вагомий внесок Інституту археології НАН України, міжнародних проектів та роботу експедицій за участі провідних фахівців світового рівня, залучення науковців та студентів багатьох вузів ( практикантів та волонтерів), співробітників музеїв та пам’ятко охоронних організацій. Засвідчений приклад різних підходів до можливостей захисту, збереження та популяризації історико-культурної спадщини, позитивні та негативні факти у діяльності заповідників, до яких увійшли пам’ятки Більська та Очакова. Позначена роль місцевих громад та владних структур у підтримці охорони пам’яток історії та культури, розвитку туризму. Окреслено сучасне становище, у якому опинилися видатні комплекси історико-культурної спадщини, та наслідки російсько-української війни після повномасштабного вторгнення.

Ключові слова: Більський комплекс пам’яток, історичне місто Очаків, археологічні дослідження, музеєфікація, популяризація, історико-культурна спадщина.

«СТРЕЛЬНИКІВСЬКИЙ ПРОЦЕС» 1881–1883 РОКІВ В ОДЕСІ ЗА СПОГАДАМИ УЧАСНИКІВ ПОДІЙ

Ірина Міронова — 2024-03-28

Стаття присвячена судово-політичному процесу над революціонерами організації «Народна воля» в Одесі, ініційованого військовим прокурором київського військово-окружного суду генералом Василем Степановичем Стрельниковим у 1881 році, який завершився в 1883 році вже після його смерті. В основу дослідження лягли спогади сучасників та учасників подій – Віри Фігнер, Івана Желвакова, Михайла Дрея, Павла Торгашева-Надіна. Висвітлено план, підготовку, здійснення терористичного акту Степаном Халтуріним і Миколою Желваковим, арешт і їхню страту. Встановлено хід слідства і судового процесу над арештованими народовольцями у березні 1883 року. Доведено, що головною формою боротьби проти самодержавства у діяльності «Народної волі» був тероризм. Одеська група народовольців представляла течію російського народницького руху. Вбивство В. Стрельникова посилило реакцію і репресії уряду проти революціонерів. Судово-політичний процес відбувався без гласного розгляду справ і без присутності захисту сторін. Суди були покірними виконавцями волі уряду.

Ключові слова: Одеса, «Народна воля», революціонери, терор, Василь Стрельников, судово-політичний процес, спогади учасників.

УСПЕНСЬКИЙ КОСТЕЛ – ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ: ВІХИ ІСТОРІЇ, ПОДІЇ, ЛЮДИ

Кузнець Тетяна — 2024-03-28

У статті синтезована різнопланова інформація про Успенський костел в Умані, будівля якого використовується як Картинна галерея – Художній музей (відділ Уманського краєзнавчого музею). Звернення до історії Луцько-Житомирської – Житомирської – Києво-Житомирської дієцезії дало можливість виправити наявну у багатьох публікаціях про костел помилку про його освячення. У статті систематизована інформація про ксьондзів, які правили у костелі.

У частині про Уманську картинну галерею використано спогади Лариси Цимбровської про формування фондової колекції, про співробітників, про виставку малюнків Наді Рушевої.

Вперше публікуються записані зі слів директорки галереї Тамари Гай матеріали про організацію роботи закладу, про поповнення колекції творів мистецтва, про спробу представників католицької громади Умані повернути будівлю костелу. Відображене толерантне ставлення католицького духовенства до проблеми повернення костелу.

Ключові слова: Успенський костел в Умані, Уманська картинна галерея, Умань, Житомирська дієцезія, конфесійна толерантність, Художній музей.

УМАНСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ В ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Зінаїда Священко — 2024-03-28

У статті розглянуто передумови, перебіг та наслідки Уманської оборонної операції 1941 р., зроблено спробу з’ясувати її місце в подіях Другої світової війни.

Зроблено висновок, що важкі оборонні бої, які вели 6-а і 12-а армії спочатку в оперативному, а потім і в тактичному оточенні з кінця липня й до середини серпня 1941 р. були внеском у зрив гітлерівського плану «блискавичної війни», згідно з якими Україна мала бути завойована до початку липня 1941 р. Війська 6-ї і 12-ї армій на півмісяця затримали просування 22 дивізій вермахту та майже всіх військ сателітів. Без них німецьке командування не мало можливості успішно розвивати бойові дії в Україні. Стійкість та героїзм бійців та командирів 6-ї і 12-ї армій, по-перше, дали можливість організувати планомірну евакуацію з півдня України населення й промисловості, запасів продуктів харчування, скарбів музеїв, здійснити мобілізацію військовозобов'язаних на Правобережжі й організувати оборону Києва; по-друге, щит, що утворився з оточених у районі Умані військ, на певний час полегшив становище Південного та Південно-Західного фронтів, дав змогу іншим арміям закріпитися на нових рубежах.

Ключові слова: Друга світова війна, Уманська оборонна операція, 6-а і 12-а армії, оточення