Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося до розгляду редакціям інших журналів (або у коментарях для редактора нижче дані необхідні пояснення).
  • Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, OpenOffice, RTF або WordPerfect.
  • Інтернет-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL.
  • Текст набраний 14-м розміром кеглю з полуторним міжрядковим інтервалом;  всі ілюстрації, графіки та таблиці розміщені безпосередньо у тексті, там, де вони повинні бути за змістом (а не у кінці документу).
  • Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів розділу "Про журнал".
  • Якщо матеріал подається у рецензований розділ журналу, при оформленні файлу подання були виконані інструкції щодо Гарантій сліпого рецензування.

Керівництво для авторів

Редколегія наукового журналу «Уманська старовина» запрошує до участі у публікації чергового номера – випуск  № 11, видання якого передбачається у березні 2024 року. Матеріали просимо надсилати до 15 лютого 2024 року.

 

Проблематика наукового журналу: актуальні проблеми всесвітньої історії, історії України та історії української культури, археологічні дослідження, краєзнавчі розвідки, спеціальні історичні дисципліни, питання змісту і методики навчання історії в навчальних закладах країни, джерелознавство, історіографія та методологія історії.

 

До друку приймаються наукові статті, доповіді і повідомлення, публікації документів і пам’яток, історичні довідки, бібліографічні та джерелознавчі огляди, рецензії на нові видання, повідомлення про наукові події й заходи українською, польською або англійською мовами.

 

ВИМОГИ ДО АВТОРСЬКИХ РУКОПИСІВ

До друку приймаються наукові статті, які відповідають профілю видання.

Виклад статті повинен бути чітким, стислим, без повторень. Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і посилань. Статті, оформлення яких не відповідає вказаним вимогам, не приймаються до друку.

 

Обсяг статті – 12–24 сторінок (20 000 – 40 000 друкованих знаків із пробілами) (шрифт – Times New Roman, кегель – 14, міжстрічковий інтервал – 1,5, поля – усі 2 см, абзац – 1 см; покликання: шрифт – Times New Roman, кегель – 10, міжстрічковий інтервал – 1; анотації та References: шрифт – Times New Roman, кегель – 10, міжстрічковий інтервал – 1), із зазначенням наприкінці наукового ступеня та вченого звання, посади, номера телефону та електронної пошти автора.

Індекс УДК (універсальний десятинний класифікатор) розташовують перед заголовком статті, окремим рядком, у лівому верхньому куті. Визначає індекс УДК автор.

Заголовок статті. У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Великі літери, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру. Подається українською та англійською мовами.

Відомості про автора (авторів) вказують праворуч над назвою публікації (команда – вирівнювання по правому краю тексту) із зазначенням імені та прізвища; рядком нижче – номеру ORCID та наукового ступеня і вченого звання; посади, місця роботи (повна назва); ще рядком нижче – населеного пункту (в дужках), де живе або працює автор, назви країни, e-mail. Усі відомості наводять у називному відмінку. Ім’я автора (авторів) виділяють жирним та курсивним накресленням, інші відомості – лише курсивом. Подається українською та англійською мовами. Номер ORCID визначає автор (http://orcid.org/).

Анотація подається українською та англійською мовами (характеристика основної теми, проблеми, мети, узагальнених результатів). Середній обсяг анотації українською мовою – не менше 500 друкованих знаків. Анотація англійською мовою – 2500 – 3000 друкованих знаків.

Summary складається з не менш як п’яти абзаців. Перший абзац стосується пояснення теми та вказівки на проблему публікації (Тhesis). Проблему вказують в останньому реченні першого абзацу із використанням фраз “The main thesis of the article is...”, “The main idea of the article is...” тощо. Кожний абзац доцільно починати з ключового речення, в якому зазначають аргумент автора, котрим доводять Thesis. Останній абзац Summary є висновком, який повинен ще раз містити Thesis, перелічені аргументи, які його доводять та твердження, що Thesis доведено.

Обов’язкова вимога до статей – належний рівень перекладу анотацій.

Ключові слова  слова з тексту матеріалу, які з точки зору інформаційного пошуку несуть змістовне навантаження. Ключові слова подаються у називному відмінку, загальна кількість ключових слів – не менше п’яти і не більше семи, подаються українською та англійською мовами.

Основна частина статті повинна містити такі структурні елементи: постановка проблеми; аналіз сучасних досліджень з теми; мета статті; виклад основного матеріалу; висновки. Усі частини статті повинні бути виділені.

Список використаних джерел і літератури – оформляти СУВОРО відповідно до вказаних вимог. На всі літературні джерела в статті повинні бути посилання.

Список використаної літератури завершує статтю і публікується під заголовком «Список використаних джерел і літератури». Список оформлюється в алфавітному порядку. Публікації латиницею розташовуються після видань, надрукованих кирилицею. Він повинен містити лише цитовані у статті роботи. Посилання на літературу слід подавати за допомогою не номерних, а дужкових посилань – шляхом вказування прізвища автора та року роботи у дужках, відділяючи номер сторінки двокрапкою (Бойко, 2008: 24). Якщо подається посилання на збірник статей, замість прізвища автора можна вказувати або прізвище відповідального редактора (або укладача) збірника, або одне чи два слова з назви збірника. Якщо подається посилання на матеріал, автор чи укладач якого не відомий (газетна замітка й т.п.), також вказується одне чи два слова з початку заголовка матеріалу (Листи й телеграми, 2007). Назви, зручні для скорочення, можуть скорочуватися, наприклад, «Архи́в Юго-За́падной Росси́и» – АЮЗР (АЮЗР, 1859: 32-35). При посиланні на статті або книги, написані спільно двома авторами, вказуються обидва автори (Панченко, Шмарчук, 2000: 79). При посиланні на статті чи книги, написані спільно трьома або більше авторами, слід вказувати прізвище першого автора и писати «та ін.» (Калакура та ін., 2002); на зарубіжні видання – «et al.» (Smith et al., 2001). При посиланнях на роботи одного й того ж автора, опубліковані в одному й тому самому році, слід розрізняти роботи, додаючи латинські літери a, b, c до року видання (Бойко, 2006a), (Бойко, 2006b). Архівні джерела у тексті розкриваються повністю: (ЦДАВО. Ф. 21. Оп. 5. Спр. 54. Арк. 67).

 

Зразки оформлення

Для монографій: Бойко, 2004 – Бойко А. Періодичні видання Православної церкви в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст. К., 2004. 80 с.

Для статей: Птуха, 1925 – Птуха М.В. (якщо авторів більше трьох, то після трьох прізвищ слід писати «та ін.») Население Киевской губернии //Статистический Бюлетень Киевского Губернского Статистического Бюро. 1925. №4-5. С.1-144.

Для архівних джерел: ЦДАВО  – Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

 

Після списку використаних джерел і літератури подається «References». Автоматизувати процес транслітерації можна, скориставшись програмним забезпеченням, доступним за адресою для транслітерації українського тексту слід опиратися на Постанову Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF), сайт Онлайн транслітерації http://ukrlit.org/transliteratsiia

 

Після автоматичного транслітерування необхідно перевірити правильність отриманого результату і внести необхідні корективи. Транслітеровані посилання повинні містити тільки значущі для аналітичної обробки елементи (П.І.Б. авторів, назву першоджерела, вихідні дані). У списку літератури назви робіт на мовах, де використовуються нелатинізовані алфавіти, повинні бути перекладені англійською та поміщені у квадратних дужках; назви джерел повинні бути транслітеровані, у кінці слід вказати мову оригіналу у квадратних дужках. У випадку цитування книги назва видавництва (якщо це назва установ) повинно бути перекладено англійською мовою, в усіх інших випадках – транслітеровано, місце видання – перекладено.

 

Приклад транслітерації:

Литвин, 2004 – Литвин В. М. Україна: два десятиліття «застою» (1966 – 1985). К., 2004. 256 с.

Lytvyn, 2004 – Lytvyn V. M. Ukraina: dva desiatylittia «zastoiu» (1966 – 1985). [Ukraine: Two Decades of «Stagnation» (1966 ‑ 1985)]. K., 2004. 256 s. [in Ukrainian].

 

Для аспірантів, авторів без наукових ступенів необхідна рекомендація кафедри установи або рецензія доктора наук.

Відомості про автора (авторів) – наприкінці статті, прізвище ім’я по-батькові, науковий ступінь, вчене звання (довідка про автора), домашня адреса, контактні телефони, емейл, № відділення “Нової пошти” для отримання збірника.

 

При наборі тексту слід дотримуватися таких загальних норм:

- між словами ставити тільки один пробіл;

- розрізняти тире (–) та дефіс (-). Дефіс – це знак, що з’єднує частини складних слів. Під час друку має позначення маленької горизонтальної рисочки (-), та не відокремлюється пробілами від слів. Тире – це розділовий знак, що вживається для позначення прямої мови, пауз, перед це (це є), оце, то, ось (це) значить. Тире у тексті обов’язково з обох боків відділяють пробілами;

- не відділяти від попередньої цифри знак градуса, мінути, секунди, процента (25°; 5'; 30''; 77%);

- відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (Т. 7; ч. 23; § 5; № 34; С. 28–30); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (45 пуд.; 150 грн;32 км; 6 млн; 45 тис.);

- відділяти нерозривним пробілом ініціали та прізвище (В. А. Лавренов); скорочення після переліків (типу і т. п., і т. д.), перед іменами та прізвищами (п. Наталка, ім. В. Винниченка), перед географічними назвами (м. Чернівці, с. Моринці, р. Золота Липа);

- скорочення типу 80-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс);

- лапки використовувати парні лапки («»);

- апостроф має виглядати так – ’ ;

- дати подавати через тире без пробілів. Перед скороченнями р., рр., ст. ставити нерозривний пробіл. Якщо дати наводити в дужках, то «рр.» не писати (1861 р., 1945–1947 рр., (1945–1947), ХV–XVIII ст.). У сполученнях на означення десятиліть між датами ставити тире з пробілами: 40-х – 50-х рр., 1940-х – 60-х рр. Роки, що не збігаються з календарними, подавати через похилу риску (1997/98 навчальний рік; 2012/13 бюджетний рік);

- часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (липень–серпень; 36–44);

- у цифрових даних, що включають більше п’яти цифр, після кожних трьох цифр ставити нерозривний пробіл (13 255; 457 357;46 532,5 кг.);

- будь-які зроблені автором уточнення, коментарі, виділення тощо, які вставляють у цитату, слід оформляти за таким шаблоном:

Любомир Винар в «Автобiографiї Михайла Грушевського» зазначає: «Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, відірваний від ґрунту, я виростав серед мрій і фантазій, замкненим в собі відлюдком» (Винар, 1974: 8) (підкреслення наше. – Авт.).

Приймаються до друку статті українською, польською, англійською мовами.

ОБОВ’ЯЗКОВО!!!

Наукові статті необхідно підписувати за прізвищем автора (наприклад, Іваненко.rtf), окремим файлом подавати відомості про автора (Відомості_Іваненко.rtf). та зберігати у текстовому форматі RTF

Матеріали просимо подавати до 15 лютого 2024 року через платформу Наукова періодика України (http://journals.uran.ua) та на електронну адресу: umanska.starovyna@ukr.net

Контактна особа –  Джагунова Олена Ігорівна, тел. 096-918-23-68.

 

 

 

 

 

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ

 

УДК (94+28)(477)(051)

Тетяна КУЗНЕЦЬ,
доктор історичних наук,
професор кафедри історії України
Уманського державного педагогічного
університету імені Павла Тичини
(Україна, Умань)

 

ІСТОРІЯ В ЖУРНАЛІ «ТРУДЫ КИЕВСКОЙ ДУХОВНОЙ АКАДЕМИИ»:ТЕМАТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПУБЛІКАЦІЙ

 

 

Анотація.

Ключові слова.

 

Tetyana KUZNETS,

orcid.org/0000-0002-9282-110X

Doctor of History, Professor of Ukraine’s History Department
Uman State Pedagogical University named Paul Tyczyn

 (Ukraine, Uman)

Kuznets2502@ukr.net

 

 

 

HISTORY IN THE JOURNAL «PROCEEDINGS OF THE KIEV THEOLOGICAL ACADEMY»:

THEMATIC FOCUS PUBLICATIONS

 

Summary.

Key words.

 

 

ТЕКСТ СТАТТІ

Постановка проблеми;

Аналіз досліджень;

Мета статті;

Виклад основного матеріалу;

Висновки.

(усі частини статті повинні бути виділені).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

REFERENCES

Положення про конфіденційність

                                                                                    Положення про конфіденційність

Подані рукописи рецензуються з належною повагою до конфіденційності авторів, а автори довіряють редакції результати своєї наукової роботи та творчих зусиль, від яких може залежати їхня репутація та кар’єра. Рецензенти забезпечують права авторів щодо не порушення конфіденційності в разі розкриття особистих і наукових відомостей у ході рецензування рукописів. Рецензенти також користуються правом на конфіденційність, що підтримується редактором. Допускається порушення конфіденційності, якщо має місце нечесність або шахрайство зі сторони автора.

Редакція не розголошує ніякої інформації щодо рукописів (включаючи їх отримання, зміст, статус у процесі розгляду, критику рецензентів або остаточний стан) іншим особам, окрім авторів та рецензентів. Це включає запити на використання матеріалів для законних професійних і наукових дій.

Редакція постійно роз’яснює рецензентам, що рукописи, які подаються на експертизу, є привілейованою і приватною власністю авторів. Тому рецензенти та члени редакції з повагою ставляться до прав авторів, публічно не обговорюють їхню роботу та не привласнюють їхні ідеї до публікацій свого рукопису. Рецензентам не дозволяється робити копії рукописів для своїх файлів, а також забороняється передавати їх іншим особам, за винятком наявності дозволу редактора. Рецензенти мають повернути або знищити копії рукописів після подання експертних висновків. Редакція не зберігає копії відхилених рукописів.

Коментарі рецензентів не публікуються й не оприлюднюються іншим чином без згоди рецензента, автора й редактора.

Автори мають ознайомитися з Інформацією про політику конфіденційності журналу до того, як подати рукопис, щоб з’ясувати, що рецензії є анонімними, що особи рецензентів не розкриваються йому чи комусь іншому без дозволу рецензентів, що в окремих випадках коментарі рецензентів надсилаються іншим особам, які аналізують той самий рукопис, що допомагає рецензентам зрозуміти процес експертизи. Рецензентів повідомляють про остаточне рішення редколегії і редактора прийняти або відхилити рукопис.

Імена та електронні адреси, вказані користувачами на сайті цього журналу, будуть використані виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.