СПІЛКА БЕЗВІРНИКІВ УКРАЇНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИНИЩЕННЯ РЕЛІГІЇ У 1930-Х РОКАХ (НА ПРИКЛАДІ ВІННИЧЧИНИ)

Анотація

В рамках даної статті акцентовано увагу на діяльності Спілки войовничих безвірників України на теренах Поділля як одного з інструментів винищення релігії. Здійснення репресій проти духовенства передбачало ліквідацію релігії як соціальної інституції в цілому, за планами злочинного режиму це був необхідний крок у встановленні абсолютної влади. Саме духовенство залишалося носієм тих гуманних цінностей, котрі б дозволяли зберегти базові ментальні характеристики національної культури, ідентичність українського народу. Тому залучивши всі ресурси карально-репресивного, партійного та виконавчого апаратів влади режим активізує діяльність спеціалізованої структури для повної ліквідації релігії. Завданням дослідження є вивчення функціонування Спілки войовничих безвірників, особливостей методів їх діяльності та їх ролі у винищенні релігії на теренах Подільського регіону. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, загальнонауковий інструментарій (аналіз, синтез, узагальнення) Аналіз та інтерпретація функціонування сталінського тоталітаризму базується на цивілізаційно-гуманістичному та антропологічному підходах.

Наукова новизна полягає в тому, що на основі досліджених джерел здійснюється розкриття сутності функціонування одного з елементів карально-репресивного апарату більшовицького режиму, розкриття подвійності стандартів, коли під формою діяльності громадської інституції діяла ланка каральної системи.

Висновки. Діяльність СВБ є у 1930 роках є доказом сформованого та вертикально керованого спеціалізованого відомства по винищенню ворожої за міркуваннями комуністичного тоталітаризму соціальної інституції – релігії. Діяльність осередку Спілки войовничих безбожників підкреслює, що Церква розглядалась як головний конкурент у царині ідеології, і тому іншої альтернативи як її знищення у сталінського режиму не існувало. Особливістю діяльності банди безвірників на теренах Подільського краю була боротьба з різними конфесіями: православними, католиками, протестантами та іншими деномінаціями які виникали як протест да більшовицького режиму, застосування насильства до духовенства та конструювання образу ворога по відношенню до служителів культу. Одними з головних цілей які намагалися реалізувати керманичі Спілки войовничих безбожників було завдання сформувати нетерпимість населення до вірян, кліру та Церкви.

Ключові слова: Поділля, Спілка безвірників України, релігія, тоталітаризм, карально-репресивна політика, атеїзм.