Процес рецензування

Процес рецензування

Журнал «УМАНСЬКА СТАРОВИНА» передбачає використання системи подвійного анонімного рецензування (double blind peer review). Процедуру рецензування (наукової експертизи) проходять усі статті, що надійшли в редакційну колегію, за винятком рецензій на наукові (науково-популярні) праці та повідомлень інформаційного характеру. При цьому рецензент не знає про автора, автор – про особу рецензента. Взаємодія рецензентів і авторів здійснюється тільки через уповноважених членів редакції.

Метою рецензування є встановлення стандартів якості авторських рукописів, відповідність їх профілю журналу, підвищення якості наукових статей, які публікуються у виданні, за допомогою оцінки матеріалів висококваліфікованими експертами. Крім того, метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й додержання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалось дослідження.

Статті членів редакційної колегії проходять стандартну процедуру зовнішнього незалежного рецензування, організованого головним редактором. Члени редакційної колегії не беруть участі у розгляді власних рукописів.

Рецензенти розглядають статтю за такими аспектами:

• чи відповідає зміст статті темі, заявленій у назві;
• чи відповідає зміст статті тематичним напрямам журналу;
• чи має зміст статті наукову новизну;
• чи відповідає стаття науковому рівню журналу;
• у чому конкретно полягають позитивні сторони, а також недоліки статті, які виправлення та доповнення мають бути внесені автором (при наявності таких).

Терміни рецензування визначаються черговістю й кількістю поданих до редакції рукописів. Терміни розгляду рецензентом статті – з дня отримання ним статті для рецензування – від одного до двох місяців.

Рецензування відбувається на засадах конфіденційності, коли інформація щодо статті (строки отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому, окрім авторів та рецензентів.

Рецензентам не дозволяється робити копії наданої на рецензування статті або використовувати інформацію зі змісту статті до її публікації.

Порядок проходження рукописів

Автор подає до редакційної колегії статтю, яка відповідає редакційній політиці журналу та вимогам, що ставляться до наукових праць, а також правилам підготовки статей до видання. Рукописи, які не відповідають прийнятим нормам, не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляється авторам.

Рукописи, які надходять до редакційної колегії спрямовуються за профілем дослідження рецензентам. Призначає рецензентів головний редактор журналу «УМАНСЬКА СТАРОВИНА». В окремих випадках питання вибору рецензентів вирішується на засіданні редакційної колегії. Рецензентами рукописів можуть бути висококваліфіковані спеціалісти, які володіють глибокими професійними знаннями та досвідом роботи з конкретних професійних напрямів.

У всіх рукописах, що подаються рецензентові, обов’язково визначається ступінь унікальності й оригінальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Рецензентом не може бути співавтор статті, що рецензується, а також наукові керівники здобувачів наукового ступеня.

Після отримання статті на розгляд рецензенти оцінюють можливість рецензування матеріалів, виходячи з відповідності власної кваліфікації напрямку досліджень автора та відсутність будь-якого конфлікту інтересів. У разі наявності будь-яких конкуруючих інтересів рецензент має відмовитися від рецензування й повідомити про це редакційну колегію. Остання має вирішити питання щодо призначення іншого рецензента.

Рецензенти заповнюють стандартизовану форму, яка містить їх підсумкові висновки. Рецензенти надсилають до редакції журналу висновок про доречність чи недоречність друкування статті. Терміни рецензування у кожному окремому випадку можуть змінюватися залежно від умов, створення яких необхідне для максимально об’єктивного оцінювання ступеня цінності рукопису.

Якщо рецензент вказує на необхідність внесення до статті певних коректив, стаття направляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки мотивованого висновку про можливість публікації. Датою прийняття статті до публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензентів щодо доцільності й можливості опублікування статті.

У разі непогодженості з думкою рецензента автор статті має право надати аргументовану відповідь у редакцію журналу. У такому разі стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю для додаткового або нового рецензування іншому фахівцю. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статей у разі неспроможності або небажання автора врахувати побажання та зауваження рецензента.

Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається головним редактором (або, за його дорученням, – членом редакційної колегії), а при необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому. Після прийняття рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар повідомляє про це автору та вказує очікуваний термін публікації.

У разі отримання позитивного рішення про можливість опублікування стаття надходить до редакційного портфелю журналу для її опублікування у порядку черги та актуальності (в окремих випадках, за рішенням головного редактора, стаття може бути опублікована позачергово, у найближчому номері журналу).

Затверджена до публікації стаття надається технічному редактору. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, які не впливають на зміст статті, вносяться технічним редактором без узгодження з автором. За необхідністю або за бажанням автора рукописи у вигляді макету статті повертаються автору для схвалення.

За запитом автора редакція надає йому довідку про прийняття статті до опублікування за підписом головного редактора.

Відповідальність за порушення авторських прав та недодержання існуючих стандартів у матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій та науково-практичний рівень статті несуть автор і рецензенти.

 Підстави для відмови в опублікуванні статей

Підставами для відхилення статті від опублікування є наступні чинники:

• стаття не відповідає галузевому профілю журналу «УМАНСЬКА СТАРОВИНА»:
• у статті не витримано вимоги, передбачені стандартизованими підходами до наукових статей, що встановлені МОН України та міжнародними конвенціями;
• не враховано зауваження й побажання рецензентів з приводу дискусійних питань, що виникли при рецензуванні;
• редакційною колегією на підставі експертної оцінки рецензента прийнято рішення про повернення авторові рукопису без права його повторного подання в редакцію.

 Основні підстави для доопрацювання статті

• стаття не містить анотацій, або у разі їхньої наявності не відповідає за кількістю знаків і за змістом встановленим вимогам;
• структура статті не відповідає вимогам;
• зміст статті недостатньо деталізовано для читачів, аби вони повною мірою змогли зрозуміти підхід, запропонований автором;
• стаття не містить наукової новизни;
• у статті чітко не зазначено, яка частина тексту або висновків відображає інновацію в науці, на відміну від того, що вже відомо;
• у статті виявлено порушення авторських прав інших науковців (втручання в їхню інтелектуальну власність, некоректність цитувань, відсутність посилань тощо);
• у рукописі не підтверджено достовірність наведених фактів і даних, не обґрунтовані висновки;
• у списку літератури не містяться наукові джерела, прізвища авторів яких згадуються в тексті статті;
• стаття містить теорії, концепції, емпіричні матеріали, висновки тощо, які повністю не розкриваються і не підтверджуються представленими даними, аргументами чи наданою інформацією;
• стаття не відповідає нормам культури мови та писемного мовлення, а також науковому стилю викладу матеріалу;
• некоректно оформлено список використаних джерел і літератури.