СТАН ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В 1920-Х НАПРИКІНЦІ 1960-Х РР.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31499/2519-2035.12.2025.325550

Анотація

 

У статті розглядається розвиток природно-заповідного фонду України в період з 1920-х до кінця 1960-х років. Проаналізовано основні етапи становлення заповідної справи, включаючи створення перших заповідників, зміни в правовому регулюванні та вплив політичних рішень на збереження природних екосистем. Особливу увагу приділено ролі наукових установ та громадських ініціатив у процесі формування системи охорони природи. Визначено ключові виклики, з якими стикалася заповідна справа в означений період, зокрема наслідки радянської господарської політики та скорочення заповідних територій у 1950-х роках. Дослідження ґрунтується на архівних матеріалах, і наукових публікаціях.

Біографії авторів

Анна Маліновська , Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (Україна, Вінниця)

аспірантка наукового інституту аспірантури і докторантури

спеціальності 032 Історія та археологія

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

(Україна, Вінниця)

Іван Романюк , Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (Україна, Вінниця)

доктор історичних наук,

професор кафедри історії України

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

(Україна, Вінниця)

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-31

Номер

Розділ

Історія України