ПАМ’ЯТКООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ КРАЄЗНАВЦІВ УМАНЩИНИ В ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТ. (М. БІЛЯШІВСЬКИЙ, Д. ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, П. КУРІННИЙ)
DOI:
https://doi.org/10.31499/2519-2035.12.2025.325596Анотація
Стаття присвячена дослідженню внеску краєзнавців Уманщини в становлення та розвиток пам’яткоохоронної роботи на теренах українських земель в першій третині ХХ ст. Авторки наголошують, що збережені пам’ятки історії та культури є цінним джерелом духовного збагачення та самоідентифікації українців. Тому узагальнення історичного досвіду пам’яткоохоронної діяльності із збереження культурних цінностей є особливо актуальним. Важко зараз уявити, як склалася б доля нашої культурної спадщини, якби не самовіддана і талановита діяльність багатьох історичних постатей, в тому числі знаних краєзнавців Уманщини ‑ М. Біляшівського, Д. Щербаківського та П. Курінного.
Як висновок, вказано, що науковці не лише здійснювали виявлення та дослідження історичних пам’яток матеріальної культури, а й ставали членами різноманітних секцій, комісій, товариств, експедицій, які були фундаментом пам’яткоохоронної роботи в першій третині ХХ ст. та виконували функції популяризації історико-краєзнавчої діяльності.
Пам’яткоохоронна діяльність краєзнавців Уманщини мала значний адміністративний та координаційний потенціал, тому їхній внесок у справу збереження культурних цінностей важко переоцінити.