«ЗУХВАЛІ СЛОВА» ТА АНТИМОНАРХІЧНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЯХ НА ПОЧАТКУ XX СТ.

Анотація

У дослідженні розглянуто кримінальні справи за звинуваченнями в образі імператора та членів царської родини в українських губерніях Російської імперії на початку ХХ століття. Актуальність теми зумовлена недостатнім вивченням «низових» форм протесту в умовах авторитарної імперської держави, зокрема з точки зору емоційної, символічної та мовної природи цих практик. Метою дослідження є реконструкція логіки, мотивів і соціального змісту звинувачень в образі царя як елемента неформалізованої політичної комунікації між підвладними й владою. У роботі застосовано джерелознавчий аналіз 21 кримінальної справи, що зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, а також методи дискурсивного аналізу, мікроісторії та інтерпретативної соціальної історії. Аналіз показав, що образа монарха постає в слідчих матеріалах не стільки як результат продуманої антидержавної риторики, скільки як емоційна та ситуативна форма реакції на побутову несправедливість, соціальну нерівність чи агресивну імперську політику. Висловлювання підсудних часто відображають колективні настрої селянських громад і стають проявами напівусвідомленої критики владного устрою. У низці справ фіксується зміщення фокусу з фігури царя на його родину або представників місцевої адміністрації, що свідчить про переосмислення уявлень про джерела зла в імперській структурі. Встановлено, що мовні формули, спрямовані проти монарха, репрезентують втрачену ієрархічну довіру, втому від ідеологічного пафосу і зміщення авторитету з сакралізованої влади на буденний соціальний досвід. Практична цінність дослідження полягає в поглибленні уявлень про повсякденні механізми делегітимації влади та розкритті значення мовленнєвих практик як елементів соціальної динаміки в імперських режимах.