АРХІВНО-СЛІДЧА СПРАВА ФУТЕРНИКА ЯКОВА КИСЕЛЬ ВОЛЬФОВИЧА
DOI:
https://doi.org/10.31499/2519-2035.13.2025.343998Анотація
Статтю присвячено аналізу архівно-слідчої справи Якова Кисель‑Вольфовича Футерника, завідувача Уманського райфінвідділу, репресованого у 1937 р. за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності» та шкідництві. На основі матеріалів слідства та пізніших перевірок розкриваються механізми фабрикації обвинувачень, тиск органів НКВС на свідків, використання репресій для особистих розправ і помсти. Встановлено, що вирок ґрунтувався на сфальсифікованих доказах та свідченнях, отриманих під примусом. Попри засудження, Яків Футерник активно домагався перегляду своєї справи, що дало змогу простежити хід обвинувачення й реабілітаційних процедур. Дослідження цієї справи дозволяє глибше зрозуміти природу радянських політичних репресій, виявити роль корупційних і особистих чинників у процесах, оцінити масштаби та глибину порушень законності у період «великого терору».