ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ У ПРАЗІ У 1921-1937 РР.
DOI:
https://doi.org/10.31499/2519-2035.14.2026.358576Анотація
Метою статті є розкриття просвітницької діяльності бібліотечних центрів, створених представниками української інтелігенції у Празі у 1921-1937 рр. Методологія дослідження. У процесі аналізу та осмислення просвітницької діяльності бібліотечних центрів організованих представниками української еміграції в 1921-1937 рр. було використано методологічні підходи, які дали можливість розкрити окреслену проблему. Основою дослідження стали загальнонаукові методи, зокрема: аналітичний та логічний; загальноісторичні: історико-проблемний, критичного аналізу; низка спеціальних джерелознавчих методів: джерелознавчої критики і типології. Висновки. Визначено, що більшість бібліотечних центрів, створених у структурі закладів вищої освіти та громадських організацій вважали культурно-просвітницьку роботу одним із важливих напрямків своєї діяльності. Виявлено, що переважна більшість просвітницьких заходів були присвячені популяризації української історії, української культури та слова. Показано, що фінансову підтримку діяльності бібліотек, музеїв та архівів забезпечували українські емігранти та урядові установи Чехословаччини, що мало велике значення для розвитку української громади у Чехословаччині та українства, яке змушене було емігрувати до європейських країн.