ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVIII СТ. У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2519-2035.14.2026.358655Анотація
У статті розглянуто зміст, методичні підходи та педагогічні умови вивчення історії Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) з найдавніших часів до кінця XVIII ст. у закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано основні проблеми викладання цього історичного періоду, серед яких недостатня доступність джерельної бази, складність узагальнення подій та інтеграція регіональної історії у загальнонаціональний контекст. Визначено роль історії регіону у формуванні історичної свідомості учнів, розвитку міжкультурної компетентності, критичного мислення та здатності до порівняльного аналізу історичних процесів. Розглянуто можливості використання компетентнісного підходу, інтеграції сучасних наукових джерел, мультимедійних технологій та інноваційних методик навчання. Зроблено акцент на значенні історичних прикладів Центрально-Східної Європи для формування у школярів уявлень про політичні, економічні та культурні взаємозв’язки регіону. Подано рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу на основі компетентнісного підходу, інтеграції сучасних джерел і мультимедійних технологій.