ДОЗВІЛЛЯ ПРАВОСЛАВНОГО ПАРАФІЯЛЬНОГО ДУХОВЕНСТВА В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ)
DOI:
https://doi.org/10.31499/2519-2035.3.2017.130333Ключові слова:
православне парафіяльне духовенство, Київська єпархія, дозвілля, регламентація, митрополит, клірикиАнотація
У статті розглядається дозвілля православного парафіяльного духовенства Київської єпархії у ХІХ – на початку ХХ ст. Відзначається, що церковна адміністрація намагалася підпорядкувати чіткій регламентації вільний час кліриків, так як вважала, що для духовенства навіть розваги мали приносити моральну користь, сприяти духовному збагаченню. Контроль за проведенням вільного часу мав на меті забезпечення відповідного морального авторитету священно- і церковнослужителів. Встановлено, що з огляду на численні заборони і обмеження, дозвілля клірики проводили у колі знайомих та близьких людей. Поширеною формою відпочинку були спілкування та застілля. Найбільшим приводом до прийому гостей як для духовенства, так і вірян слугувало храмове свято.
Посилання
Пилипенко Н. Г. Сім’я парафіяльного священика Харківської єпархії ХІХ ст. / Н. Г. Пилипенко, Л. Ю. Посохова // Краєзнавство. – 2005. – № 1-4. – С. 146-150.
Опря Б. О. Повсякденне життя православного парафіяльного сільського духовенства Правобережної України (1860-ті – 1917 р.) : дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Б. О. Опря. – Кам’янець-Подільський, 2011. – 275 с.
О пастырском взаимообщении // Руководство для сельских пастырей (далі – РдСП). – 1902. – № 16. – С. 459-466.
Тихомиров Г. Частная жизнь пастыря церкви / Г. Тихомиров // РдСП. – 1900. – № 35. – С. 385-396.
Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі – ЦДІАК України). – Ф. 127. – Оп. 667. – Спр. 194.
ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 896. – Спр. 75.
Известия и заметки // Киевские епархиальные ведомости (далі – КЕВ). – 1896. – № 9. – С. 361-366.
Претыкание и соблазн // КЕВ. – 1899. – № 16. – С. 611-618.
ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 954. – Спр. 183.
Полное собрание законов Российской империи: собр. 1. – СПб.: Типография ІІ отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 1830. – Т. ХХVІ. – № 19337. – С. 92-98.
Самойлович И. Почему церковь воспрещает священнику присутствовать при увеселительных зрелищах? / И. Самойлович // РдСП. – 1901. – № 3. – С. 58-65.
Надтока Г. М. Православна церква в Україні 1900 – 1917 років: соціально-релігійний аспект / Г. М. Надтока. – К : Знання, 1998. – 271 с.
ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 121. – Спр. 50.
Распоряжения епархиального начальства // КЕВ. – 1874. – № 13. – С. 155.
Список с журнала Киевской духовной Консистории 28 января – 6 февраля сего 1883 года состоявшегося // КЕВ. – 1883. – № 7. – С. 140-141.
Права и обязанности благочинного приходских церквей. – М.: Университетская типография, 1900. – VІІ, 200 с.
ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 876. – Спр. 873.
ЦДІАК України. – Ф. 127. – Оп. 954. – Спр. 173.
Пастырские привычки // РдСП. – 1902. – № 14. – С. 409-415.
Об отношении пастыря церкви к мирским удовольствиям и развлечениям // РдСП. – 1891. – № 21. – С. 91-96.
О пчеловодстве как наиболее подходящем летнем занятии сельского духовенства // РдСП. – 1895. – № 37. – С. 45-50.
Одно из средств к улучшению материального быта православного духовенства // РдСП. – 1896. – № 14. – С. 345-348.
Ясинский И. Пчеловодство как отрасль сельского хозяйства для сельского священника / И. Ясинский // КЕВ. – 1896. – № 8. – С. 307-313.
Брояковский С. Несколько слов по поводу практических указаний о пчеловодстве / С. Брояковский // КЕВ. – 1896. – № 11. – С. 423-429.
Журналы заседаний ХХІХ Киевского Епархиального Съезда депутатов духовенства с 7-19 октября 1913 года // КЕВ. – 1913. – № 49. – С. 65-96.
Бернштам Т. А. Приходская жизнь русской деревни : очерки по церковной этнографии / Т. А. Бернштам. – 2-е изд. – СПб.: Петербургское Востоковедение, 2007. – 414 с.
Благотворное влияние в приходе образованной и христиански настроенной «матушки» // РдСП. – 1898. – № 35. – С. 422-426.
Крыжановский Е. М. Украинская деревня второй четверти нынешнего столетия // Собрание сочинений: в 3 т. / Е. М. Крыжановский. – К.: Типография О. В. Кульженко, 1890. – Т. І. – С. 488-553.
